Homo Bulla / IZOLYATSIA Must Speak

Часові періоди

1. Завод

Завод (1955 — 2005) — цей розділ розповідає про використання простору у часи заводу ізоляційних матеріалів. Завод був відкритий у 1955 році в місті Донецьк. Підприємство виробляло мінеральну вату та інші ізоляційні матеріали для електростанцій, військових та космічних потреб. Продукцію заводу експортували в республіки СРСР та країни Європи, а на підприємстві працювало близько 1000 робітників та інженерів.

2. Культура

Фонд «Ізоляція» (2010 — 2014) — розділ розповідає про використання простору міжнародним благодійним фондом «Ізоляція». У 2010 році Донецькі активісти за підтримки місцевого бізнесу відкрили платформу культурних ініціатив, використовуючи спадщину фабрики як джерело натхнення та матеріал для створення нових сенсів. Фонд використовував приміщення заводу для реалізації освітніх, культурних та художніх проєктів, створення нових підприємств у сфері креативної економіки, проведення концертів, театральних перформансів та кінопоказів. До роботи фонду «Ізоляція» активно залучались як митці й культурні діячі українського та світового рівня, так і локальна спільнота.

3. В'язниця

Нелегальна в'язниця «Ізоляція» (2014 - ...) — розділ розповідає про використання простору діючею нелегальною тюрмою та військовою базу, яку представники збройних формувань РФ облаштували на території заводу та культурного фонду. Приміщення, що раніше використовувались для культурних подій та мистецьких проєктів, тепер є місцем незаконних ув’язнень, тортур, розстрілів та зберігання боєприпасів, зброї та військової техніки. За свідченнями колишніх в'язнів, заручники перебувають у нелюдських умовах, залучаються до примусової праці та зазнають морального та фізичного насильства.

Homo Bulla

Фонд «Ізоляція»

2012 року в просторі МЕДПУНКТ відкрилася виставка Ґендер в Ізоляції, в якій взяла участь художниця з Криму Марія Куліковська.
Мильна скульптура Марії Куліковської. Джерело: 2012, Діма Сергєєв.

Використавши свій досвід роботи зі зліпками тіла, того ж 2012-го Куліковська разом із кураторкою Оленою Червоник створила проєкт Homo Bulla. Це серія із трьох мильних скульптур — клонів самої художниці просто неба на території промзони.

Homo Bulla — латинське метафоричне висловлювання. Воно говорить про людське життя як про тонку мильну бульбашку, що переливається всіма кольорами веселки лише лічені хвилини і лопається від найменшого подиху. У XVI столітті Homo Bulla, популяризоване Еразмом Роттердамським, стало крилатим висловом. Воно увішло до vanitas — натюрмортів і жанрових сценок, що алегорично показують тлінність людського буття та швидкоплинність життя.

Homo Bulla. Джерело: 2012, Діма Сергєєв.

Марія Куліковська по-своєму продовжила традицію vanitas, створивши мильні клони власного тіла. За задумом художниці, під дією сонця і дощу мильний розчин мав стікати з металевих хребтів скульптур. А потім розчинятися у природі так само, як людські тіла після смерті.

Народження скульптур у цеху фонду «Ізоляція» було лише початком художнього проєкту. Три напівпрозорі скульптури промзони швидко стали впізнаваними символами фонду.

Створення роботи Homo Bulla. Джерело: 2012, відеоархів фонду «Ізоляція».

В'язниця

Марія Куліковська, Армія клонів. Джерело: 2012, Діма Сергєєв.

Після захоплення фонду «Ізоляція» 2014 року команда не мала доступу на територію заводу. Але туди вдалося потрапити журналістам опозиційних російських видань Дождь та Forbes. Так стало відомо, що роботи Марії Куліковської перенесли до колишнього складу, який підтримувані Росією бандформування перетворили на полігон для стрільби. Скульптури Homo Bulla використовувалися разом із іншими об’єктами як цілі.

2019 року українська режисерка Дар’я Онищенко зняла фільм «Забуті» про звичайних людей, що залишаються в окупованому Луганську. Марія Куліковська зіграла журналістку пропагандистського каналу, яка стріляє у скульптури Homo Bulla.

Фото зі зйомок фільму «Забуті». Джерело: 2019, МБФ «Ізоляція».

За словами художниці, вона давно виношувала ідею розстрілу власних скульптур. Раніше Марія робила перформанси зі знищенням своїх робіт у Saatchi Gallery в Лондоні та Мистецькому Арсеналі в Києві. Сцена у фільмі стала метафоричним завершенням Homo Bulla.

«Тепер я знаю, як все відбувається насправді на війні. Відтворити усе, відчути — психологічно важливо для мене. Цей перформанс дав мені змогу зрозуміти, що тільки я одна можу по-справжньому бути господинею свого тіла й власного життя», — розповіла про цей досвід Марія Куліковська.